Порівняння Furukawa Battery Super Nova 55B24L vs Bosch S4 Silver Asia 545 155 033

— Допустимий. Обслуговуваними бувають тільки класичні свинцево-кислотні акумулятори (див. «Тип»): їх легко виділити навіть зовні — за наявності знімних пробок, які дають доступ до внутрішніх ємностей з електролітом. Останній являє собою суміш сірчаної кислоти з водою, і при кожній зарядці деяка частина цієї води «википає» (розкладається на кисень і водень і випаровується). Особливо інтенсивно це відбувається при перезаряді або зарядці на підвищеній напрузі. Обслуговування акумулятора полягає в періодичному поповненні запасів води в електроліті — без цього зниження його рівня призводить до пошкодження пластин через контакту з повітрям, що непоправно погіршує характеристики батареї. У середньому обслуговування потрібно проводити 1-2 рази на рік (15-20 тис. км пробігу для легкового авто) і ці терміни зазвичай збігаються з термінами планового ТО. Проте це значення може відрізнятися залежно від особливостей як самого акумулятора, так і його експлуатації; більш детальна інформація зазвичай міститься в інструкціях до конкретних моделей. «Дозаправка» повинна проводитися виключно дистильованою водою, тому що навіть відносно невелика кількість сторонніх домішок може пошкодити пластини.

— Необслуговувані. Як випливає з назви, такі акумулятори не вимагають обслуговування, описаного вище; це досягається рядом способів, зокрема затокою електроліту з запасом на весь термін...служби або використанням гелю (див. «Тип»). При явних перевагах за рахунок зручності у використанні, необслуговувані акумулятори водночас мають один недолік: вони набагато більш чутливі до глибокого розряду (знижується ємність), а, відповідно, гірше переносять холоду і тривалі простої.

Серед автоакумуляторів зустрічаються свинцево-кислотні, удосконалені свинцево-кислотні (EFB), кальцієві (Ca-Ca), гібридні, з абсорбованим електролітом (AGM), гелеві, літій-іонні (Li-Ion) та літій-залізо-фосфатні(LiFePO4). Докладніше про них:

— Свинцево-кислотний. Найбільш популярний на сьогоднішній день тип. У широкому розумінні всі сучасні автомобільні акумулятори є свинцево-кислотними, оскільки їх конструкція заснована на поєднанні електродів зі сполук свинцю і електроліту, роль якого грає розбавлена водою сірчана кислота. Проте в даному разі мається на увазі класичний тип батарей, у яких використовується звичайний рідкий електроліт. Їх широке розповсюдження обумовлено простотою конструкції і невисокою вартістю в поєднанні з характерними для всіх свинцево-кислотних батарей хорошими показниками ємності і пускових струмів (див. нижче), а також стійкістю до низьких температур (у порівнянні з іншими типами акумуляторів).

– Кальцієвий (Ca-Ca). Різновид акумуляторних батарей зі свинцевими пластинами, які леговані кальцієм у пропорції не більше ніж 0.1 % від загальної маси електрода. Переваги кальцієвих АКБ перед однолітками – тривалий експлуатаційний ресурс, підвищена міцність пластин та їх мала товщина, к...онструкція, що малообслуговується або необслуговується. Акумулятори Ca-Ca спокійно переносять підвищену напругу до 14.8 В і характеризуються низьким рівнем саморозряду. Згубним для таких моделей може виявитися лише глибокий розряд АКБ, в ході чого сульфат кальцію, що утворюється, закупорює пори пластин і практично не розчиняється в електроліті. За один раз розряджений кальцієвий акумулятор втрачає до 20% від початкової ємності, відновити яку неможливо.

– Гібридний. Акумуляторні батареї з позитивним електродом, який виготовлений за однією технологією, а негативним – за іншою. Зустрічаються такі різновиди «гібридів»: аргентум-кальцієві, карбоново-кальцієві, карбоново-свинцеві, олов'яно-кальцієві тощо. Різні метали вводяться в схему будови акумулятора для забезпечення стійких робочих параметрів АКБ. Зокрема, деякі з них є гарантами стійкості джерела живлення до глибокого розряду, інші націлені на низький саморозряд батареї. Найбільшого поширення набули кальцієві «гібриди», що позначаються маркуваннями Calcium Plus або Ca+. В цілому ж гібридні акумулятори несуть тавро Hybrid.

– Свинцево-кислотний (EFB). Вдосконалений підвид свинцево-кислотних АКБ з більш тривалим експлуатаційним ресурсом, високим ступенем безпеки і конструкцією, що практично не потребує постійного обслуговування. Абревіатура EFB розшифровується як Enhanced Flooded Battery, що означає «Покращена батарея з рідким електролітом». Відмітна риса технології EFB – товсті пластини з чистого свинцю без усіляких домішок. Позитивні пластини в конструкції АКБ загорнуті в спеціальні «пакети» з мікроволокна, яке вбирає і утримує рідкий електроліт. Як наслідок, запобігається інтенсивне опадання активної речовини і значно сповільнюється процес сульфатації при глибокому розряді акумуляторної батареї. А за рахунок однорідної структури електроліту (перемішується при природному русі автомобіля) підвищується загальний термін служби свинцево-кислотних акумуляторів EFB і збільшується швидкість зарядки.

— Абсорбований електроліт. Ще один різновид свинцево-кислотного акумулятора, відомий також під абревіатурою AGM. Головну особливість конструкції описує сама назва: в таких батареях простір між пластинами заповнений не рідиною, а мікропористим пластиком, який просочений власне електролітом (водним розчином сірчаної кислоти). Така конструкція має ряд переваг перед класичною: так, AGM батареї не потребують обслуговування (див. «Обслуговування») і практично не виділяють газів при зарядці (кисень і водень, що утворюються, рекомбінируються всередині самої батареї), стійкі до тряски і добре підходять для систем start-stop (див. «Підтримка start-stop»). Їх недоліками є висока чутливість до підвищеної напруги при зарядці, необхідність спеціального зарядного пристрою (звичайні підходять погано), а також висока ціна.

— Гелевий. Різновид свинцево-кислотних акумуляторів, у яких електроліт є не рідким, а сгущеним до стану гелю. Така конструкція дає низку переваг у порівнянні з класичним варіантом (див. вище): більша кількість циклів заряду-розряду (а значить, довший термін служби); мінімум витоку електроліту і супутніх газів; немає необхідності в обслуговуванні (див. «Обслуговування»); стійкість до глибоких розрядів і коливань температури тощо. З іншого боку, і коштують такі батареї відчутно вище.

— Літій-іонний (Li-Ion). Літій-іонна технологія першопочатково застосовувалася в батареях для портативних гаджетів на зразок мобільних телефонів, проте такі акумулятори використовуються все ширше, і з недавніх пір стали застосовуватися і в транспорті. Першим типом транспорту, де використовується Li-Ion технологія, стали мотоцикли. З переваг таких батарей перед більш традиційними різновидами можна відзначити менші габарити і вагу, здатність видавати високі пускові струми і заряджатися високими струмами (останнє значно зменшує час зарядки), а також велику кількість циклів заряду-розряду і тривалий термін зберігання. Крім того, такі акумулятори містять мінімум шкідливих речовин, не використовують кислоти і важкі метали, а деякі моделі навіть прямо позиціонуються як абсолютно нешкідливі для навколишнього середовища. Головний недолік літій-іонних моделей — досить «кусюча» ціна.

– Літій-залізо-фосфатні (LiFePO4). Такі батареї фактично є модифікацією літій-іонних (див. відповідний пункт), розробленою для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Примітні насамперед високою надійністю та безпекою: ймовірність «вибуху» батареї при перевантаженні зведена практично до нуля, та й загалом LiFePO4 без проблем справляються з високими піковими навантаженнями. Крім того, вони досить стійкі до холоду та тримають робочу напругу майже до самого розряду. Головним недоліком цього типу є трохи менша ємність.

Пусковий струм акумулятора, виміряний у відповідності зі стандартом EN (єдиний стандарт Євросоюзу). Згідно з цим стандартом, пусковим струмом є максимальна сила струму, яку акумулятор за температури електроліту -18 °C може видавати протягом 30 с без падіння напруги нижче певного рівня (для стандартних 12 батарей — не нижче 7,2 В). Термін «пусковий» з'явився тому, що такий режим роботи аналогічний запуску двигуна, коли акумулятора протягом недовгого часу доводиться видавати на стартер струм високої потужності.

Рекомендоване значення пускового струму загалом пов'язане з ваговою категорією машини: чим вона важча, тим потужніший струм зазвичай потрібен для запуску. А багато виробників прямо вказують рекомендовані значення характеристик тієї або іншої моделі транспорту. Якщо ж акумулятор купується на заміну, то загальне правило таке: його пусковий струм повинен бути не менше, ніж у попередника.

Зазначимо, що на практиці можуть зустрічатися позначення пускового струму ще згідно 3 стандартам: SAE (США), DIN (Німеччина) і ТУ (ГОСТ 959-91). Перший практично ідентичний EN, а DIN і ТУ досить просто перевести в EN і назад: вони схожі між собою, і кожен з них дає число, приблизно в 1,7 разів менше NE. Тобто, наприклад, для заміни акумулятора на 200 А за ТУ варто шукати модель з струмом не нижче 340 А (200*1,7) по EN.

Наявність індикатора заряду на акумуляторі.

Такий індикатор відображає поточний рівень заряду і дозволяє у загальних рисах оцінити стан батареї буквально з одного погляду, без додаткових дій та діагностичного обладнання. У деяких моделях обслуговуваних акумуляторів індикатор може сигналізувати не тільки про необхідність зарядки, але і про необхідність долити води в електроліт (докладніше див. «Обслуговування»).